29.11.2019
Образование и карьера
1990 – руководитель отдела линейных ускорителей электронов ХФТИ.
2013 – лауреат Государственной премии Украины в области науки и техники.
Научная деятельность

29.11.2019
Образование и карьера
Научная деятельность

29.11.2019
2002-2006 – Харківський національний університет радіоелектроніки за напрямом підготовки «Комп’ютерізовані системи, автоматика і управління»
2006-2007 – Харківський національний університет радіоелектроніки за спеціальністю «Системи управління і автоматики»

29.11.2019
1977-1980 – аспірантура Харківського інституту радіоелектроніки по спеціальності «Технічна кібернетика і теорія інформації»
1974 – інженер кафедри системотехніки Харківського інституту радіоелектроніки

29.11.2019
1955-1960 – Дніпропетровський державний університет за спеціальністю «Фізика»
1976 – старший викладач кафедри конструювання та виробництва радіоапаратури Запорізького машинобудівного інституту

28.11.2019

27.11.2019
Народився 7 березня 1949 р. в с. Федунка Шишацького району Полтавської області у сім’ї колгоспника і вчительки. Школу закінчив зі срібною медаллю у 1966 році.
Із 1966 по 1971 рік навчався на факультеті «Конструювання та виробництво радіоапаратури» Харківського інституту радіоелектроніки (ХІРЕ). Навчаючись у інституті, Д.О. Стороженко вів активний спосіб життя. Тут він уперше почав залучатися до виконання господарчих договорів по кафедрі мікроелектроніки з оплатою і без оплати праці, три рази був бійцем студентських будівельних загонів, що працювали на цілині і в Тюменській області.
Після закінчення інституту з 1971 по 1975 роки працював інженером-конструктором на заводі «Знамено» у м. Полтава і старшим інженером на кафедрі мікроелектроніки ХІРЕ.
З 1975 року і по даний час трудова діяльність Стороженка Д.О. пов’язана з Полтавським національним технічним університетом ім. Юрія Кондратюка, де він обіймав посади асистента кафедри фізики, аспіранта кафедри хімії, старшого наукового співробітника науково-дослідного сектору при кафедрі хімії, старшого викладача кафедри хімії, заступника декана санітарно-технічного факультету, доцента кафедри хімії, виконувача обов’язків декана заочного факультету, проректора з виробничих і міжнародних зв’язків. На громадських засадах у 1984 – 1991 роках працював Ученим секретарем Ради ректорів вузів Полтавського регіону.
У 1983 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Взаємодія сульфатних солей лужних металів амонію і гадолінію у водних розчинах при 25 – 1000С» в Університеті Дружби Народів ім. Патріса Лумумби.
З 1997 року завідувач кафедри хімії.

25.11.2019
2017 р.- закінчила Харківський національний університет радіоелектроніки за спеціальністю «Біомедична інженерія», бакалавр;
2017 р.- лаборант центру наукової творчості молоді Харківського національного університету радіоелектроніки;

25.11.2019
1967-1970 – аспірантура Харківського інституту радіоелектроніки за спеціальністю «Організація управляння народним господарством»
1970 – асистент кафедри економіки і організації промислових підприємств ХІРЕ

25.11.2019
1941-1945 – з 15 років учасник Другої світової війни. Нагороджений медалями «За відвагу», «За визволення Праги», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1945-1945 рр.»
1953-1960 – Харківський політехнічний інститут за спеціальністю «Автомобілі та трактори»

25.11.2019
1967-1970 – аспірантура Харківського інституту радіоелектроніки за спеціальністю «Організація управляння народним господарством»
Відомості про захист дисертації:

25.11.2019
1962-1964 – конструктор, провідний інженер СКБ транспортного обладнання, Харків
1964-1967 – провідний інженер бюро організації та розрахунку поточного виробництва, Українська філія НДІ технології та виробництва, Харків

21.11.2019
1967 – старший викладач кафедри економіки та організації промислових підприємств Харківського інституту радіоелектроніки
1968-1978 – доцент кафедри ЕОПП Харківського інституту радіоелектроніки