Склад НМР. Секція 4. | ХНУРЕ Харківський національний університет радіоелектроніки Sun, 20 Sep 2026 22:23:49 +0000 uk-UA hourly 1 Ігор Шакирович Невлюдов /staff/igor-shakirovich-nevlyudov Sun, 01 Apr 2018 07:55:09 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=6228 Освіта та кар’єра 1967 р. – Український заочний політехнічний інститут, спеціальність «Технологія машинобудування, металоріжучі верстати та інструменти» Перед вступом до аспірантури 14 років працював у промисловості, обіймаючи інженерні та керівні посади. 1971–1974 рр. – аспірант з відривом від виробництва, наукова спеціальність 05.11.14 – “Технологія приладобудування”; 1974 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.11.14 – “Технологія […]

The post Ігор Шакирович Невлюдов first appeared on ХНУРЕ.]]>

Освіта та кар’єра

1967 р. – Український заочний політехнічний інститут, спеціальність «Технологія машинобудування, металоріжучі верстати та інструменти»

Перед вступом до аспірантури 14 років працював у промисловості, обіймаючи інженерні та керівні посади.

1971–1974 рр. – аспірант з відривом від виробництва, наукова спеціальність 05.11.14 – “Технологія приладобудування”;

1974 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.11.14 – “Технологія приладобудування” і 1976 р. отримав звання доцента;

1985 р. захистив докторську дисертацію за спеціальністюÌý 05.11.14 – “Технологія приладобудування” і 1987 р. йому присвоєне звання професора кафедри технології та виробництва радіоапаратури;

З 1985 р. до 1995 р. декан факультету конструювання радіоапаратури (ХНУРЕ);

З 1995 р. обіймає посаду завідувача кафедри КІТАР.

Присудження вченого звання

1976 р. – вчене звання доцента кафедри технології виробництва радіоапаратури.

1987 р. – вчене звання професора кафедри технології та виробництва радіоапаратури.

Інформація про захист дисертації

1974 р. – кандидат технічних наук, спеціальність 05.11.14 – технологія приладобудування.

1985 р. – доктор технічних наук, спеціальність 05.11.14 – технологія приладобудування.


ÌýОсвітняÌýдіяльність

Викладає навчальні курси: «Вступ до фаху АКІТ», «Інженерія автоматизації та робототехніки: введення в спеціальність», «Основи наукових досліджень та авторське право», «Техніко-економічне обґрунтування інженерних рішень», «Сучасні методи управління технологічними процесами».


Наукова діяльність

Невлюдов І.Ш. очолює наукову школу в галузі технології та автоматизації виробництва радіоелектронного приладобудування. На сьогоднішній день в її межах захищено 7 дисертацій на здобуття ступеня доктора технічних наук, 36 дисертацій на здобуття ступеня кандидата технічних наук, 4 дисертації на здобуття ступеня доктора філософії.


Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Horizon 2020 (заявка 2018 р.).


Громадська діяльність

Академік Міжнародної академії прикладної радіоелектроніки, Української технологічної академії, член двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій, член експертної групи з атестації наукової діяльності ЗВО за напрямом «Технічні науки»


Нагороди та премії

Заслужений діяч науки і техніки України (2013 р.).

Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України (2014 р.).

Лауреат Державної премії України в галузі освіти (2019 р.).

Знак «Відмінник освіти України» (2001 р.),

Знак «За наукові досягнення» (2005 р.).

Грамота Верховної Ради України (2020 р.).

Переможець (2000 р.), дипломант (2015 р.) обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» у номінації «Завідувач кафедри».


ÌýПублікації та патенти

За підсумками науково-дослідних робіт опубліковано більше ніж 800 наукових праць. Є автором (співавтором) 18 підручників, 35 навчальних посібників, 20 монографій, 30 патентів, 50 авторських свідоцтв.

The post Ігор Шакирович Невлюдов first appeared on ХНУРЕ.]]>
Володимир Михайлович Карташов /staff/volodimir-mihaylovich-kartashov Wed, 04 Apr 2018 08:59:40 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=7819 Освіта та кар’єра Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки. Працював у науково-дослідній лабораторії Військової інженерної радіотехнічної академії ППО, проходив службу на офіцерських посадах в Збройних Силах. З 1984 року – в Харківському національному університеті радіоелектроніки (ХНУРЕ). Кандидатську дисертацію захистив у 1990 р. після дострокового закінчення (за 2 роки) аспірантури, докторську дисертацію – у 2003 р. Професор з […]

The post Володимир Михайлович Карташов first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки.

Працював у науково-дослідній лабораторії Військової інженерної радіотехнічної академії ППО, проходив службу на офіцерських посадах в Збройних Силах.

З 1984 року – в Харківському національному університеті радіоелектроніки (ХНУРЕ).

Кандидатську дисертацію захистив у 1990 р. після дострокового закінчення (за 2 роки) аспірантури, докторську дисертацію – у 2003 р.

Професор з 2006 року.


ОсвітняÌýдіяльність

Основні курси:

  • Радіоелектронні системи,
  • Основи теорії систем,
  • Основи радіолокації і радіонавігації,
  • Основи наукових досліджень, організація науки та авторське право.

Наукова діяльність

Проф. Карташов В.М. є керівником всесвітньо відомої наукової школи дистанційних методів зондування атмосфери акустичними та електромагнітними хвилями. Основні наукові результати Карташова В.М. та його учнів – створена теорія векторних зондувальних радіоакустичних сигналів, розроблені теоретичні основи оптимізації та адаптації пристроїв обробки сигналів систем зондування атмосфери.

Останнім часом під керівництвом Карташова В.М. розроблюється актуальний, необхідний для підвищення обороноздатності країни напрям по виявленню безпілотних літальних апаратів за радіолокаційними, акустичними та оптичними сигналами. Виконано ряд держбюджетних і госпрозрахункових робіт за замовленням промислових підприємств та МОН України, досягнути результати на рівні світових.

Голова спеціалізованої Вченої ради Д 64.052.03

Шифр спеціальності в раді – 05.12.17


Громадська діяльність

Приймав участь у розробці стандарту вищої освіти за спеціальністю для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Розвиває міжнародне співробітництво з зарубіжними університетами: з Автономним університетом штату Нижня Каліфорнія (Мексика), з Інститутом поширення радіохвиль м. Циндао (КНР). Під керівництвом Карташова В.М. в ХНУРЕ проходять наукове стажування співробітники закордонних університетів: начальник Департаменту прикладної фізики Автономного університету штату Нижня Каліфорнія (Мексика) доктор філософії Сергієнко О.Ю. (2018 р.); аспірант факультету Інжинірингу університету Кахраманмараш (Туреччина) Бурак Озтуш (2018 р.) та ін.

Бере активну участь в проведенні та організації ряду Міжнародних наукових конференцій, є членом їх програмних комітетів. Організатор і керівник секцій престижних наукових конференцій: IECON 2019 – 45th Annual Conference of the IEEE Industrial Electronics Society, Lisbon, Portugal, 2019; 29 IEEE International Symposium on Industrial Electronics 2020, Delft, the Nederland.


Публікації

Опублікував самостійно і в співавторстві 270 наукових праць, серед яких 40 патентів на винаходи, 10 монографій (з них 6 англійською мовою в закордонних виданнях). Автор підручника і 3 навчальних посібників.

The post Володимир Михайлович Карташов first appeared on ХНУРЕ.]]>
Олександр Михайлович Цимбал /staff/oleksandr-mihaylovich-tsimbal Sun, 01 Apr 2018 17:28:41 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=6667 Освіта та кар’єра 1992 р. – Харківський державний університет ім. О.М. Горького, спеціальність «Радіофізика і електроніка» 1996 р. – захист кандидатської дисертації. 05.13.07 – автоматизація технологічних процесів і виробництв, 05.13.12 – системи автоматизації проектування; тема дисертації: «Дослідження методів і розробка засобів інтелектуального технологічного проектування», 2002 р. – доцент кафедри технології автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних […]

The post Олександр Михайлович Цимбал first appeared on ХНУРЕ.]]>

Освіта та кар’єра

1992 р. – Харківський державний університет ім. О.М. Горького, спеціальність «Радіофізика і електроніка»

1996 р. – захист кандидатської дисертації. 05.13.07 – автоматизація технологічних процесів і виробництв, 05.13.12 – системи автоматизації проектування; тема дисертації: «Дослідження методів і розробка засобів інтелектуального технологічного проектування»,

2002 р. – доцент кафедри технології автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних засобів (ТАВР).

2015 р. – доктор технічних наук, спеціальність 05.13.07 – автоматизація процесів керування, на тему: «Методи і моделі інтелектуальної підтримки прийняття рішень у автоматизованому управлінні гнучким інтегрованим радіоелектронним виробництвом», (захищена у ХНУРЕ).

Інформація про захист дисертації

1996 р. – кандидат технічних наук, спеціальності 05.13.07 – автоматизація технологічних процесів і виробництв, 05.13.12 – системи автоматизації проектувальних робіт, спеціалізована вчена рада Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування, тема дисертації: «Дослідження методів і розробка засобів інтелектуального технологічного проектування»

2015 р. – доктор технічних наук, спеціальність 05.13.07 – автоматизація процесів керування, спеціалізована вчена рада Д 64.052.08 Харківського національного університету радіоелектроніки, тема дисертації: «Методи і моделі інтелектуальної підтримки прийняття рішень у автоматизованому управлінні гнучким інтегрованим радіоелектронним виробництвом»

Присудження вченого звання

2002 р. – вчене звання доцента кафедри технології та автоматизації виробництва радіоелектронних засобів та електронно-обчислювальних засобів

2022 р. – вчене звання професора кафедри комп’ютерно-інтегрованих технологій, автоматизації та мехатроніки


ÌýОсвітняÌýдіяльність

Викладає навчальні курси: «Спеціалізовані мови програмування», «Операційні системи», «Технології програмування комп’ютерно-ігтегрованих систем», «Технологічні експертні системи і штучний інтелект», «Комп’ютерний зір роботів», «Програмування мобільних роботів», «Нейротехнології в системах автоматизації», «Програмування засобів IoT».


Наукова діяльність

Наукові інтереси: робототехніка; інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень; системи комп’ютерного зору; логічне програмування; програмування роботів.


Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Стажування у Робінсон-Коледжі Кембриджського університеті (Велика Британія, липень, 2008 р.).

Horizon 2020 (заявка 2018 р.).


Громадська діяльність

Секретар секції 4 Навчально-методичної ради ХНУРЕ

Секретар секції 3 Науково-технічної ради ХНУРЕ

Член підкомісії зі спеціальності G7 науково-методичної комісії МОН України


Нагороди та премії

Диплом призера конкурсу «ХНУРЕ – кращі за фахом» за 3 місце в номінації «Викладач-лектор професійно-орієнтованих дисциплін» (2016 р.)

Подяка Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації (2018 р.).

Подяка Міністерства освіти і науки України (2024 р.).


Публікації та патенти

Більше 150 публікацій, серед яких 3 монографії та 7 навчальних посібників

The post Олександр Михайлович Цимбал first appeared on ХНУРЕ.]]>
Олександр Іванович Филипенко /staff/oleksandr-ivanovich-filipenko Sun, 01 Apr 2018 16:53:48 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=6611 Освіта та кар’єра 1983 р. – Харківський інститут радіоелектроніки, спеціальність «Конструювання та виробництво радіоелектронної апаратури» (диплом з відзнакою). З серпня 1983 р. до грудня 1984 р. працював інженером у Конструкторському бюро «Електроприладобудування» (Харків). З листопада 1986 р. працює в Харківському інституті радіоелектроніки на кафедрі «Технології та автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних засобів»: молодший науковий співробітник […]

The post Олександр Іванович Филипенко first appeared on ХНУРЕ.]]>

Освіта та кар’єра

1983 р. – Харківський інститут радіоелектроніки, спеціальність «Конструювання та виробництво радіоелектронної апаратури» (диплом з відзнакою).

З серпня 1983 р. до грудня 1984 р. працював інженером у Конструкторському бюро «Електроприладобудування» (Харків).

З листопада 1986 р. працює в Харківському інституті радіоелектроніки на кафедрі «Технології та автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних засобів»: молодший науковий співробітник (1986-1989 рр.), науковий співробітник (1989-1991 рр.), асистент (1991-1993 рр.), старший викладач (1993-1995 рр.), доцент (1995-2000 рр.), докторант (2000-2003 рр.), доцент (2003-2005 рр.), професор (вересень-жовтень 2005 р.).

1995 р. захистив кандидатську дисертацію у Спеціалізованій вченій раді Науково-дослідного інституту технології приладобудування (НДТІП).

2004 р. захистив докторську дисертацію у Спеціалізованій вченій раді НДТІП за спеціальністю «Автоматизація процесів керування».

2007 р. – присуджено вчене звання професора поÌý кафедрі технології та автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних засобів.

З 2005 р. – дотепер – декан факультету автоматики і комп’ютеризованих технологій.

Інформація про захист дисертації

1995 р. – кандидат технічних наук, спеціальність 05.11.14 – технологія приладобудування, спеціалізована вчена рада Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування, тема дисертації: «Технологічне забезпечення якості роз’ємних оптичних з’єднувачів».

2004 р. – доктор технічних наук, спеціальність 05.13.07 – автоматизація процесів керування, спеціалізована вчена рада Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування, тема дисертації: «Основи теорії і методи автоматизації технологічних процесів контролю параметрів волоконно-оптичних компонентів».

Присудження вченого звання

1998 р. – вчене звання доцента кафедри технології та автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних засобів.

2007 р. – вчене звання професора кафедри технології та автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно-обчислювальних засобів.


ÌýОсвітняÌýдіяльність

Викладає навчальні курси: «Освіта сталого розвитку, антикорупція та доброчесність», «Сучасні компоненти та автоматизовані технології мікросистемної техніки», «Автоматизовані технології аналізу та проектування», «Академічна доброчесність та якість освіти»


Наукова діяльність

Наукові інтереси: автоматизовані технології виробництва та контролю компонентів волоконно-оптичних систем передавання інформації, мікрооптоелектромеханічних систем (MEMS, MOEMS), автоматизація та управління в технології електронних засобів.


Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Брав участь у започаткуванні та організації співробітництваÌý із всесвітньо відомими компаніями: LG Electronics, FESTO, JABIL Circuit, FLEX, Philip Morris, Siemens PLM, Autodesk, Phoenix Contact, National Instruments, Texas Instruments.


Громадська діяльність

Академік Міжнародної академії прикладної радіоелектроніки, член двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій.


Нагороди та премії

Стипендія Кабінету Міністрів України молодим ученим, (1994 р.).

Почесна Грамота МОН України (2009 р.).

Почесна грамота Харківського міського голови (2010)

Знак «Відмінник освіти» (2018 р.).

Державна премія України в галузі освіти за роботу «Інтегроване інформаційно-освітнє середовище та реабілітаційні заходи для забезпечення рівного доступу до якісної освіти осіб з особливими освітніми потребами» (2019 р.),

Почесний знак Міністерства освіти і науки України «За наукові та освітні досягнення» (2024 р.)


ÌýПублікації та патенти

За підсумками науково-дослідних робіт опубліковано більше ніж 150 наукових праць
The post Олександр Іванович Филипенко first appeared on ХНУРЕ.]]>
Олег Григорович Аврунін /staff/oleg-grigorovich-avrunin Tue, 20 Mar 2018 19:37:56 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=3147 Освіта та кар’єра 1998 р. – закінчив Харківський державний технічний університет радіоелектроніки за спеціальністю «Радіотехніка», отримав кваліфікацію радіоінженер. 1999-2001 рр. – навчання у аспірантурі по кафедрі біомедичних електронних пристроїв та систем. 2001 р. – захистив кандидатську дисертацію на тему «Обґрунтування навігаційних та силових параметрів магнітної стереотаксичної системи» за спеціальністю Ìý05.11.17 «Медичні прилади та системи». Науковий […]

The post Олег Григорович Аврунін first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1998 р. – закінчив Харківський державний технічний університет радіоелектроніки за спеціальністю «Радіотехніка», отримав кваліфікацію радіоінженер.

1999-2001 рр. – навчання у аспірантурі по кафедрі біомедичних електронних пристроїв та систем.

2001 р. – захистив кандидатську дисертацію на тему «Обґрунтування навігаційних та силових параметрів магнітної стереотаксичної системи» за спеціальністю Ìý05.11.17 «Медичні прилади та системи». Науковий керівник – Семенець В.В.

2006 р. – отримав вчене званняÌý доцента.

2013 р. – Ìýзахистив докторську дисертацію на тему «Теоретичні основи, методи та засоби діагностики і комп’ютерного планування в рінології» за спеціальністюÌý 05.11.17 «Медичні прилади та системи». Науковий консультант – Семенець В.В.

2014 р. – професор по кафедріÌý біомедичної інженерії.

2017 р. – завідувач кафедриÌý біомедичної інженерії ХНУРЕ.


ОсвітняÌýдіяльність

Викладає навчальні курси:

  • Автоматизація проектування медичних систем
  • Електроніка та мікропроцесорна техніка
  • Методи обробки біомедичноі інформації
  • Методи та засоби аналізу зображень
  • Мікроконтролери в біомедичній апаратурі

НауковаÌýдіяльність

Науковий керівник наукової школи медичного приладобудування та медичних мікропроцесорних систем.

Керівник 9 кандидатських дисертацій за спеціальністю 05.11.17.Ìýта 2 PhD дисертацій за спеціальністю 163.

Член спеціалізованих Вчених рад К64.052.05 та Д64.050.17 за спеціальністю 05.11.17.

Науковий керівник НДР, що пов’язані з дослідження теоретичних та технічних принципів діагностики, оцінки та корекції медико-соціального стану людини.


Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Науковий керівник міжнародних проектів за програмами DAAD, BMBF (Bundesministerium für Bildung und Forschung) та Erasmus+.

Запрошений професор Ганноверського університету імені Готфріда Вільгельма Лейбніца (Німеччина) та Харбінського інженерного університету (Китай).

Член кластеру REBIRTH – програми, що об’єднує лікарів-клініцистів та біомедичних дослідників.

Науковий керівник Україно-німецького науково-дослідного проєкту М/108-2019 та М/91-2020, М/95-2021 «3D-Model – Впровадження швидкого прототипування для моделювання верхніх дихальних шляхів в нормі та при типових патологіях».

Координатор Україно-німецького DAAD проєкту “Ukraine Digital. OЕR with Ukraine”.


Громадська діяльність

Заступник голови Науково-методичної комісії Ìý7 з інженерії, виробництва та будівництва підкомісії G22 «Біомедична інженерія» сектору вищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.

Член редакційних колегій наукових журналів: “Biophysical Bulletin” (Scopus), “Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології” (Категорія Б).

Член ревізійної комісії Асоціації випускників ХНУРЕ.

Член Європейської асоціації штучних органів (ESAO), Української асоціації біомедичних інженерів та технологів, представляє ХНУРЕ в Українській Асоціації «Комп’ютерна Медицина».

Дійсний член Академії військово-історичних наук та козацтва.


Нагороди та премії

Грамота Національної Академії Наук України за розробку принципів роботи системи для магнітної стереотаксичної нейрохірургії.

Почесна Грамота МОН України.

Лауреат іменної стіпендії им. Г.Ф. Проскури.

Дипломи «Вища школа Харківщини. Кращі імена» у 2012 та 2015 роках.

2019 – Державна премія України в галузі освітиÌýза роботу «Інтегроване інформаційно-освітнє середовище та реабілітаційні заходи для забезпечення рівного доступу до якісної освіти осіб з особливими освітніми потребами».

Переможець конкурсу “Молодий новатор Харківщини – 2020”.

2024 – нагрудний знак “Відмінник освіти”.


Публікації та патенти

Автор більше 400 публікацій, у тому числі 5 монографій, 3 навчальних посібника, 35 патентів України на винаходи.

The post Олег Григорович Аврунін first appeared on ХНУРЕ.]]>
Iван Євгенiйович Антіпов /staff/antipov-ivan-yevgeniyovich Fri, 23 Mar 2018 10:49:58 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=3905 Освіта та кар’єра 1992 р. – отримав диплом з відзнакою Харківського інституту радіоелектроніки ім. ак. М.К. Янгеля за спеціальністю «радіотехніка». З 1992 р. – працював стажером-дослідником у проблемній науково-дослідній лабораторії основ радіотехніки. 1997 р. – захистив кандидатську дисертацію. 2002 р. – присвоєноÌýзвання доцента. 2007 р. – захистив докторську дисертацію за спеціальністю 05.12.17 – «радіотехнічні та […]

The post Iван Євгенiйович Антіпов first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1992 р. – отримав диплом з відзнакою Харківського інституту радіоелектроніки ім. ак. М.К. Янгеля за спеціальністю «радіотехніка».

З 1992 р. – працював стажером-дослідником у проблемній науково-дослідній лабораторії основ радіотехніки.

1997 р. – захистив кандидатську дисертацію.

2002 р. – присвоєноÌýзвання доцента.

2007 р. – захистив докторську дисертацію за спеціальністю 05.12.17 – «радіотехнічні та телевізійні системи». Тема дисертації «Розвиток теорії та удосконалення радіометеорних систем зв’язку та синхронізації».

З 2008 р. – професор кафедри основ радіотехніки.

З 2011 р. – завідувач кафедри радіоелектронних пристроїв.

З 2014 р – завідувач кафедри основ радіотехніки, (зараз кафедра комп’ютерної радіоінженерії та системи технічного захисту інформації).

З 2024 р – професор кафедри КРіСТЗІ

3 2025 р – доцент кафедри КРіСТЗІ

3 2026 р – доцент кафедри кафедри інформаційних радіотехнологій і технічного захисту інформації ІРТЗІ

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність: 05.12.04

«Радіолокація і радіонавігація»

Тема: «Оптимізація орієнтації антен метеорних радіотехнічних систем з метою підвищення їх пропускної спроможності в умовах коротких трас». Захист 28.01.1997 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 068.37.02 Харківського державного технічного університету радіоелектроніки. Науковий керівник – д.т.н., професор Борис Леонідович Кащєєв

Спеціальність: 05.12.17 «Радіотехнічні та телевізійні системи»

Тема: «Розвиток теорії та удосконалення радіометеорних систем зв’язку і синхронізації». Захист 17.10.2007 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.052.03 Харківського національного університету радіоелектроніки. Науковий консультант – д.т.н., професор Юрій Олександрович Коваль


ОсвітняÌýдіяльність

Викладає курси: «Методи адаптації в мережах зв’язку», «Обробка сигналів в системах ТЗI», «Широкосмуговi сигнали в радіотехнiчних системах».


Наукова діяльність

Керівник державних НДР з тематики дистанційного зондування атмосфери та вивчення метеорних явищ. Науковий керівник Балаклейського геофізичного комплексу. Член вченої ради Д64.052.03. Наукові інтереси: метеорне розповсюдження радіовипромінювання, метеорна радіолокація.


Публікації та патенти

Понад 50 друкованих праць, 2 монографії в т.ч. «Дистанційне зондування атмосфери Землі» (у співавторстві), «Розвиток теорії і вдосконалення радіометеорних систем зв’язку та синхронізації» (у співавторстві).

Має 7 патентів і авторських свідоцтв.

The post Iван Євгенiйович Антіпов first appeared on ХНУРЕ.]]>
Валерій Михайлович Безрук /staff/valeriy-mihaylovich-bezruk Mon, 02 Apr 2018 05:54:43 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=6839 Освіта та кар’єра 1967 – 1973 рр. – студент радіотехнічного факультету Харківського політехнічного інституту, а потім Харківського інституту радіоелектроніки. 1973 – 1975 рр. – інженер ЦКБ «Протон». 1975 – 1978 рр. – аспірантура Харківського інституту радіоелектроніки (ХІРЕ). 1981 р. – ассистент кафедри «Радіотехнічні системи» ХІРЕ. 1984 р. – захист кандидатської дисертаціі. за спеціальністю «Радіотехнічні та […]

The post Валерій Михайлович Безрук first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1967 – 1973 рр. – студент радіотехнічного факультету Харківського політехнічного інституту, а потім Харківського інституту радіоелектроніки.
1973 – 1975 рр. – інженер ЦКБ «Протон».
1975 – 1978 рр. – аспірантура Харківського інституту радіоелектроніки (ХІРЕ).
1981 р. – ассистент кафедри «Радіотехнічні системи» ХІРЕ.
1984 р. – захист кандидатської дисертаціі. за спеціальністю «Радіотехнічні та телевізійні системи».
1997 р. – доцент кафедри «Радіотехнічні системи» ХІРЕ
1991 – 1993 рр. – докторантура ХІРЕ.
1994 р. – доцент кафедри «Мережі зв’язку». ХІРЕ
2004 р. – захист докторської дисертації за спеціальністю «Радіотехнічні та телевізійні системи».
2006 р. – професор кафедри «Мережі звʼязку».
2009 – 2025 р. – завідувач кафедри «Мережі звʼязку» (зараз назва кафедри «Інформаційні мережі зв’язку»).

З 2025 – професор кафедри інформаційно-мережної інженерії

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність: 05.12.17

«РадіотехнічніÌý та телевізійні системи»

Тема : «Багатокритеріальна оптимізація та моделювання систем розпізнавання сигналів для автоматизованого радіомоніторінгу». Захист 22.06.1984 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Харківського інституту радіоелектроніки ім. акад. М.К. Янгеля. Науковий керівник – Омельченко В.А.

Спеціальність: 05.12.17 «Радіотехнічні та телевізійні системи»

Тема: «Теоретичні основи проектування системÌý розпізнавання сигналів в радіолокації та радіоконтролі».

Захист 26.09.2004 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»


Освітня діяльність

Лекційні заняття з дисциплін «Теорія електрозвʼязку», «Теорія сигналів та передавання інформації «Автоматизація проектування мереж звʼязку», «Алгоритмізація та програмні технології проектування мереж зв’язку», «Основи наукових досліджень».


Наукова діяльність

Сфера наукових інтересів:
– розпізнавання випадкових сигналів для розв’язання прикладних задач, зокрема, в галузях радіолокації, зв’язку, автоматизованого радіоконтролю, технічної та медичної діагностики.
– математичне моделювання та багатокритеріальна оптимізація інформаційних систем, зокрема, радіотехнічних систем і систем зв’язку.

З 2017 року є членом науково-методичної підкомісії Науково-методичної ради МОН України за спеціальністю 172 «Телекомунікації та радіотехніка».

Сфера наукових інтересів:

  • математичне моделювання та багатокритерійна оптимізація інформаційних систем, зокрема, радіотехнічних систем і систем зв’язку;
  • розпізнавання випадкових сигналів для розв’язання різних прикладних задач, зокрема в галузях радіолокації, автоматизованого радіоконтролю, технічної та медичної діагностики.

01.04.2021 – 29.12.2021 р. – провідний науковий співробітник проблемної НДЛ «Радіомоніторингу і обробки радіотехнічної інформації» ХНУРЕ за сумісництвом. Наказ Ректора ХНУРЕ №18 КН від 29.03.2021 р.


Міжнародна діяльність

В 2011 р. на запрошення В’єтнамської академії наук прочитав цикл лекцій співробітникам Інституту космічних технологій м. Ханой, (В’єтнам).
З 2016 року є координатором міжнародної програми академічної мобільності «Еразмус+» (ХНУРЕ спільно з університетом м. Пардубіце (Чехія))


Громадська діяльність

Член експертної ради МОН України з питань проведення експертизи дисертаційних робіт за напрямом електротехніки, енергетики, електроніки та радіотехніки
Член підкомісії Науково-методичної ради МОН України за спеціальністю 172 «Телекомунікації та радіотехніка».
Член оргкомітетів ряду міжнародних наукових конференцій та член редколегій науково-технічних журналів «Радіотехніка», «Проблеми телекомунікацій», «Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології», «Східно-європейський журнал передових технологій».
Член спеціалізованих вчених рад з захисту докторських дисертацій за спеціальностями телекомунікацій та радіотехніки..
Приймав участь у розробціÌýстандарту вищої освіти за спеціальністюÌý172 “Телекомунікації та радіотехніка”Ìýдля першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Нагороди та премії

Нагороджений почесною грамотою МОН України, а також грамотами Міністерства звʼязку України та Харківської обласної ради таÌý ХНУРЕ.
Обраний академіком Академії наук прикладної радіоелектроніки та Академії зв’язку України.
Переможець конкурсу ХНУРЕÌý 2011 року «Кращий за фахом» у номінації «Викладач-лектор»


Публікації та патенти

Має понад 300 друкованих праць, серед яких 11 монографій та 10 навчальних посібників

The post Валерій Михайлович Безрук first appeared on ХНУРЕ.]]>
Ігор Миколайович Бондаренко /staff/igor-mikolayovich-bondarenko Wed, 21 Mar 2018 13:34:55 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=3367 Освіта та кар’єра 1971 р. – закінчив Харківський державний університет за спеціальністю «Радіофізика та електроніка». 1971 – 1999 рр. – інженер, старший інженер, провідний інженер, начальник сектору, начальник лабораторії КБ Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України (Харків). 1979 р. – кандидат технічних наук. Дисертацію захищав у Дніпропетровському державному університеті за спеціальністю 01.04.03 – радіофізика, включно […]

The post Ігор Миколайович Бондаренко first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1971 р. – закінчив Харківський державний університет за спеціальністю «Радіофізика та електроніка».

1971 – 1999 рр. – інженер, старший інженер, провідний інженер, начальник сектору, начальник лабораторії КБ Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України (Харків).

1979 р. – кандидат технічних наук. Дисертацію захищав у Дніпропетровському державному університеті за спеціальністю 01.04.03 – радіофізика, включно з квантовою радіофізикою.

1999 – 2004 рр. – доцент Харківського університету ВПС України ім. І. Кожедуба.

2002 р. –Ìý затверджений у вченому званні доцента кафедри авіаційних засобів зв′язку.

2004 – 2009 рр. – доцент кафедри мікроелектроніки, електронних приладів та пристроїв (МЕЕПП) ХНУРЕ.

2009 – 2012 рр. – провідний науковий співробітник кафедри МЕЕПП ХНУРЕ.

С 1.09.2012 р. – завідувач кафедри МЕЕПП ХНУРЕ.

2012 р. – доктор фізико-математичних наук.

Відомості про захист дисертації:

Дисертацію захищав в ХНУРЕ за спеціальністю 01.04.01 – фізика приладів елементів і систем.

2016 р. – затверджений у вченому званні професора за кафедрою мікроелектроніки, електронних приладів та пристроїв.


ОсвітняÌýдіяльність

Викладає дисципліни: мікроелектроніка НВЧ, мікроелектромеханічні системи, основи наукових досліджень, организація науки та авторське право, елементна база електронних засобів контролю і керування, електроніка телекомуникаційних систем,елементна база сучасної мікроелектроніки НВЧ, тепловізійні пристрої та системи, вимірювальні давачі та перетворювачі


НауковаÌýдіяльність

Наукові та технічні досягнення: розроблено та впроваджено в практикуÌý фундаментальних і прикладних наукових досліджень прилади та пристрої на основі високодобротних охолоджуваних і надпровідних резонаторів. Розроблено стенди для дослідження охолоджуваних приймачів випромінювання і пристроїв охолоджуваної оптики. Запропоновано і розроблено системи формування первинних інформаційних сигналів і високодобротні резонаторні вимірювальні перетворювачі для мікрохвильової діагностики матеріалів і середовищ.

З 2013 р. – член спеціалізованої вченої ради Д 64.052.04 ХНУРЭ.

Член спеціалізованої Вченої ради Д 64.052.03

Шифр спеціальності в раді – 05.12.17

Напрямки наукової діяльності: прилади та пристрої на основі високодобротних резонаторів НВЧ діапазону, НВЧ діагностика матеріалів, середовищ та об′єктів, скануюча мікрохвильова мікроскопія провідників, напівпровідників та діелектриків, кріогенна радіофізика.


Публікації та патенти

ÌýМає понад 180 публікацій, у тому числі 3 монографії, 12 навчальних посібників, 10 авторських свідоцтв та патентів.

The post Ігор Миколайович Бондаренко first appeared on ХНУРЕ.]]>
Олександр Віталійович Лемешко /staff/oleksandr-vitaliyovich-lemeshko Fri, 30 Mar 2018 12:39:16 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=6031 Освіта та кар’єра 1994 р. – закінчив Харківський військовий університет за спеціальністю «Автоматизовані системи управління». 1998 р. – закінчив ад’юнктуру Харківського інституту льотчиків ВПС. 1999 р. – кандидат технічних наук за спеціальністю 20.02.14 «Озброєння та військова техніка» (дисертацію захищав у ХІЛ ВПС). 1999 р. – викладач кафедри бойового застосування АСУ авіацією. 2004 р. – закінчив […]

The post Олександр Віталійович Лемешко first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1994 р. – закінчив Харківський військовий університет за спеціальністю «Автоматизовані системи управління».

1998 р. – закінчив ад’юнктуру Харківського інституту льотчиків ВПС.

1999 р. – кандидат технічних наук за спеціальністю 20.02.14 «Озброєння та військова техніка» (дисертацію захищав у ХІЛ ВПС).

1999 р. – викладач кафедри бойового застосування АСУ авіацією.

2004 р. – закінчив докторантуру Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба.

2005 р. – доктор технічних наук за спеціальністю 05.12.02 «Телекомунікаційні системи та мережі» (дисертацію захищав у ХНУРЕ).

2004 р. – доцент кафедри бойового застосування АСУ авіацією.

2009 р. – професор кафедри телекомунікаційних систем ХНУРЕ.

2012 р. – присвоєно вчене звання професора по кафедрі ТКС ХНУРЕ.

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність : 20.02.14 «Озброєння і військова техніка»

Тема : « Моделі та методи маршрутизації в системах спеціального призначення». Захист 1999 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Харківського інституту льотчиків

Спеціальність : 05.12.02 «Телекомунікаційні системи та мережі»

Тема : «Теоретичні основи управління мережними ресурсами з використанням тензорних математичних моделей телекомунікаційних систем. Захист 22.06.2005 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.052.03 Харківського національного університету радіоелектроніки.


ОсвітняÌýдіяльність

Викладає курси: «Системи комутації та розподілу інформації, частина 2», «Управління та маршрутизація в ТКС», «Алгоритми управління та адаптації в ТКС». Видав 4 підручники та 8 навчальних посібників.


Наукова діяльність

Участь у науково-дослідних роботах:

  • № 235-1 «Методи проектування телекомунікаційних мереж NGN та управління їх ресурсами» (2010 р.).
  • ВідповідальнийÌý виконавець НДР №261-1 «Методи підвищення продуктивності безпроводових мереж наступного покоління» (2012 р.)
  • № 299 «Підвищення масштабованості технологічних рішень щодо забезпечення якості обслуговування в конвергентних телекомунікаційних системах» (2016 р). НДР № 308 «НИТКА – 3» (2017 р.).
  • Голова спеціалізованої вченої ради Д 64.052.09 з захисту докторських та кандидатських дисертацій у ХНУРЕ.
  • Головний редактор е-журналу «Проблеми телекомунікацій», включеного до переліку наукових фахових видань України.

Член організаційного комітету:

  • Міжнародної науково-практичної конференції під егідою IEEE Problems of Infocommunications Science and Technology (PIC S&T), Харків, Україна;
  • Міжнародної науково-практичної конференції під егідою IEEE // Modern Problems of Radio Engineering, Telecommunications and Computer Science. Proceedings of the international Conference, TCSET. Lviv-Slavske, Ukraine.
  • International Conference On Advanced Information And Communication Technologies (AICT).

Наукові інтереси: управління трафіком, оптимізація та якість обслуговування в інфокомунікаціях, безпроводові мережі 4G, ієрархічна і відмовостійка маршрутизація, мережна безпека.

Робота з аспірантами та докторантами: підготував 4 докторів наук та 17 кандидатів наук, є науковим керівником 2 аспірантів.

Керівництво науковою роботою студентів:

  • 2011 рік – Перше місце на Загальноукраїнській студентській олімпіаді (ОНАЗ, Одеса) – магістрант Семеняка М.В.
  • 2010 рік – Друге місце на Загальноукраїнському конкурсі студентських наукових робіт (ОНАЗ, Одеса) – студент Саєнко В.А.
  • 2007 рік – Друге та третє місце на Загальноукраїнському конкурсі студентських наукових робіт (ХНУРЕ) – магістранти Гоголєва М.О., Старкова О.В.
  • Опубліковано 3 статті зі студентами та близько 30 доповідей.

Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Учасник міжнародного Темпус Проекту No. 544455-TEMPUS-1-2013-1-SE-TEMPUS-JPCR “Підготовка наступного покоління експертів з кібербезпеки: нова, визнана ЄС магістерська програма” (ENGENSEC).


Громадська діяльність

Член IEEE.

IEEE Membership No.:Ìý94611942

ACM Membership No.:Ìý3130849


Нагороди та премії

2003 року за досягнення в галузі технічних наук призначено іменну стипендію Харківської обласної державної адміністраціїÌý імені академіка Георгія Федоровича Проскури. 2006 року став переможцем конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» у номінації «Молодий науковець».

Державні нагороди:

  1. Медаль “15 років Збройним Силам України”, 2006 рік, посвідчення до медалі “15 років Збройним Силам України”, наказ Міністра оборони України №768 від 28.09.2006.
  2. Відзнака Міністра Оборони України – медаль “За сумлінну службу” ІІ ступеня, 2006Ìýрік, посвідчення до відзнаки Міністра Оборони України № 117297 наказ Міністра оборони України №1656 від 13.11.2006.

Публікації та патенти

Має більше ніж 270 наукових статей та доповідей, 1 міжнародний сертифікат у галузі кібербезпеки. 18 патентів на корисну модель.

The post Олександр Віталійович Лемешко first appeared on ХНУРЕ.]]>
Наталя Володимирівна Штефан /staff/natalya-volodimirivna-shtefan Tue, 27 Mar 2018 12:51:18 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=4984 Освіта та кар’єра 1991-1996 – з відзнакою Харківський державний технічний університет радіоелектроніки за спеціальністю «Метрологія, стандартизація, сертифікація» 1996-1998; 2001 – аспірантура Харківського державного технічного університету радіоелектроніки за спеціальністю «Метрологія та метрологічне забезпечення» 2003 – асистент кафедри метрології та вимірювальної техніки Харківського національного університету радіоелектроніки 2004 – старший викладачÌý кафедри метрології та вимірювальної техніки Харківського національного […]

The post Наталя Володимирівна Штефан first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1991-1996 – з відзнакою Харківський державний технічний університет радіоелектроніки за спеціальністю «Метрологія, стандартизація, сертифікація»

1996-1998; 2001 – аспірантура Харківського державного технічного університету радіоелектроніки за спеціальністю «Метрологія та

метрологічне забезпечення»

2003 – асистент кафедри метрології та вимірювальної техніки Харківського національного університету радіоелектроніки

2004 – старший викладачÌý кафедри метрології та вимірювальної техніки Харківського національного університету радіоелектроніки

2006 – доцентÌý кафедри метрології та вимірювальної техніки Харківського національного університету радіоелектроніки

2016 – доцент кафедри метрології та технічної експертизи Харківського національного університету радіоелектроніки

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність: 05.11.15 «Метрологія та метрологічне забезпечення»

Тема: «Методи і алгоритми ефективної обробки результатів вимірювального експерименту».

Захист 09.04.2004 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.827.01 Національного наукового центру «Інститут метрології»


Освітня діяльність

Викладає навчальні курси: Оцінювання відповідності, Засади технічного регулювання та захисту споживачів, Кваліметрія та управління якістю, Стандартизація та сертифікація систем менеджменту, Сертифікація в галузях промисловості, Сертифікація продукції та персоналу.


Наукова діяльність

Напрями наукової діяльності: методи обробки результатів вимірювань; розвиток системи технічного регулювання; кількісні методи оцінки якості продукції та послуг; оцінювання відповідності продукції, процесів, послуг, персоналу та систем менеджменту.


Публікації та патенти

Має понад 35 публікації.

The post Наталя Володимирівна Штефан first appeared on ХНУРЕ.]]>
Дмитро Сергійович Гавва /staff/dmitro-sergiyovich-gavva Sat, 24 Mar 2018 10:39:04 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=4161 Освіта та кар’єра Закінчив у 2000 р. Харківський національний університет радіоелектроніки за спеціальністю «Радіотехніка». Кандидат технічних наук за спеціальністю 05.12.07 «Антени та пристрої мікрохвильової техніки». У 2004 р. захистив дисертацію у спеціалізованій вченій раді ХНУРЕ, тема дисертації «Проводові антени довільної конфігурації з нелінійними характеристиками поверхневого імпедансу». З 2007 р. доцент кафедри основ радіотехніки ХНУРЕ. Етапи […]

The post Дмитро Сергійович Гавва first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

Закінчив у 2000 р. Харківський національний університет радіоелектроніки за спеціальністю «Радіотехніка».

Кандидат технічних наук за спеціальністю 05.12.07 «Антени та пристрої мікрохвильової техніки».

У 2004 р. захистив дисертацію у спеціалізованій вченій раді ХНУРЕ, тема дисертації «Проводові антени довільної конфігурації з нелінійними характеристиками поверхневого імпедансу».

З 2007 р. доцент кафедри основ радіотехніки ХНУРЕ.

Етапи науково-педагогічної діяльності:

з 2003 р. по 2007 р. – асистент кафедри основ радіотехніки ХНУРЕ;

з 2007 р. по 2016 р. – доцент кафедри основ радіотехніки ХНУРЕ;

з 2016 р. по теперішній час – доцент кафедри комп’ютерної радіоінженерії і систем технічного захисту інформації ХНУРЕ.

з 2024 р – завідувач кафедри комп’ютерної радіоінженерії та систем технічного захисту інформації (КРІСТЗІ)

з 2026 р – завідувач кафедри інформаційних радіотехнологій і технічного захисту інформації (ІРТЗІ)


ОсвітняÌýдіяльність

Викладає дисципліни: «Активні прилади мікрохвильових пристроїв» для студентів спеціальності 172 – Телекомунікації та радіотехніка; «Проектування систем захисту інформації», «Схемотехніка пристроїв технічного захисту інформації», «Активні прилади мікрохвильових пристроїв» для студентів спеціальності 125 – Кібербезпека.


Наукова діяльність

Наукові інтереси: електродинамічні пристрої (антени, фільтри, резонатори і т.п.) із зосередженими і розподіленими нелінійними елементами (напівпровідникові елементи, MEMS, високотемпературні надпровідники тощо); реконфігуровані антени.


Публікації

Автор має понад 56 публікацій, у тому числі 2 монографії

 

The post Дмитро Сергійович Гавва first appeared on ХНУРЕ.]]>
Анастасія Олексіївна Соляник /staff/anastasia-oleksiyvna-solyanyk Mon, 10 Nov 2025 16:57:25 +0000 /?post_type=staff&p=141819 З 2025 р. – членкиня секції 4 НМР

The post Анастасія Олексіївна Соляник first appeared on ХНУРЕ.]]>
З 2025 р. – членкиня секції 4 НМР

The post Анастасія Олексіївна Соляник first appeared on ХНУРЕ.]]>