У 2007 році отримав вчений ступінь PhD (доктор філософії). Дисертацію захищено в Саутгемптонському університеті (Southampton �۶���Ƶ).

З 2007 року працював на посаді професора міжнародної безпеки університету Ворика (the �۶���Ƶ of Warwick).

З 2011 року було призначено проректором з досліджень (мистецтво та соціальні науки) Університету Ворика. На цій посаді відповідав за стратегію досліджень Університету в галузі мистецтв та соціальних наук, включаючи розвиток дослідницьких можливостей та співпраці. А також забезпечував академічне керівництво діяльністю Університету зі збору коштів та розвитку, а також європейською стратегією.

З 2013 року було призначено проректором Університету Ворика, ця роль включала керівництво академічним розвитком університету, включаючи стратегію академічного забезпечення та її впровадження, співпрацю з проректорами та завідувачами факультетів у розвитку та підтримці академічних кафедр та лінійного керівництва керівників академічних кафедр.

З 2016 року після переходу з попередньої посади проректора університету, обіймає посаду віце-канцлера та президента Університету Ворика (Vice-Chancellor and President of the �۶���Ƶ of Warwick).

Як віце-канцлер, працює з 5500 колегами по всьому Університету Ворика, щоб забезпечити відмінну освіту та дослідження в університеті на місцевому, національному та міжнародному рівнях.

Протягом останніх восьми років був директором Програми нових викликів безпеці ESRC (ESRC’s New Security Challenges Programme), програми вартістю понад 6,5 мільйона фунтів стерлінгів, яка підтримувала майже 50 дослідницьких проектів, що базуються в різних університетах та інших установах Великої Британії. Найновіша ініціатива в рамках цієї програми полягає в підтримці серії проектів, що досліджують радикалізацію та насильство в усьому світі. До Програми нових викликів безпеці працював над проектом, що фінансується ESRC, щодо медіа-репрезентації війни в Іраку, а до цього працював з колегами над проектом, що фінансується ESRC, щодо майбутнього НАТО. А також отримав дослідницький грант НАТО, а також гранти від Nuffield, Cadbury Trust та Британської академії.

Має більш 80 наукових публікацій.

Серед інших, основні публікації:  «Культура, зміни та війна Америки з терором», видавництво Кембриджського університету, 2006. Статті про контроль над озброєннями в Південній Азії в журналі «Міжнародні відносини» (2006), був запрошеним редактором журналів «Міжнародні відносини» (грудень 2006), а також «Уряд та опозиція» (2007).

У період з 2022 року професор Стьюарт Крофт (Stuart Croft) сприяє та підтримує розвиток наукового та академічного співробітництва університету Ворику з ХНУРЕ. Спочатку у рамках грантової програми  REWARD: Radio Electronics–Warwick Allied Research and Development, березень 2023 – грудень 2023, ініціатива Twinning, в рамках якого науковці університету Ворика та ХНУРЕ проводили наукові дослідження за напрямками двох передових спільних дослідницьких проектів з розробки аналізу в галузі ІТ та комп’ютерних технологій, а також посилили програму виїзних стипендій. А далі спільній програмі подвійного магістерського диплому: “Warwick-�۶���Ƶ MSc by Research in Computer Science” (Dual Degree Master program “Warwick-�۶���Ƶ MSc by Research in Computer Science”), яка надає можливість магістрам ХНУРЕ отримати 2 магістерські дипломи, працюючи під керівництвом двох наукових керівників з обох університетів.

Наразі викладачі, науковці та аспіранти ХНУРЕ приймають участь в спільній програмі UK-UA STEM PRO: програма професійного розвитку STEM-викладачів і молодих науковців. Програма UK-UA STEM PRO – спрямована на посилення співпраці між академічними спільнотами України та Великої Британії. Ініціатива покликана надати учасникам сучасні знання, практичні інструменти та міжнародні контакти для розвитку наукових досліджень, їхньої комерціалізації та створення партнерств з бізнесом. Участь у програмі сприятиме розбудові сталих зв’язків між університетами та підприємницьким сектором, формуванню спільних проєктів і розвитку інноваційної економіки України. Програму започатковано за ініціативи Фонду Президента України, у партнерстві з Університетом Ворика та за підтримки UK–Ukraine Academic Diaspora Network та Міністерства закордонних справ Великої Британії.

Отримав вчене звання Почесного професора Харківського національного університету радіоелектроніки (рішення Вченої ради від 09 лютого 2026 р., протокол № 2).

У 1969 році закінчив Харківський державний університет ім. М. Горького за спеціальністю «радіофізика та електроніка».

У 1975 році отримав науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю 05.12.04 – Радіолокація та радіонавігація. Дисертацію захистив в Харківському вищому військовому командно-інженерному училищі ракетних військ ім. М. В. Крилова, працюючи на посаді старшого наукового співробітника.

З 1978 року працює у Харківському інституті радіоелектроніки на посаді доцента на кафедрі теоретичних основ електротехніки.

З 1983 по 1985 роки був відряджений для викладацької діяльності до Республіки Мозамбік з метою передачі та набуття передового досвіту проведення навчального процесу і наукових досліджень.

У 1994 році присвоєно вчене звання професора кафедри теоретичної електротехніки та електроніки.

З 1991 р. по 1995 р. обіймав посаду проректора з навчальної роботи Харківського державного технічного університету радіоелектроніки.

З 1995 р. по 2006 р. – декан факультету Електронної техніки ХНУРЕ.

З 2006 року працював на посаді професора кафедр біомедичної інженерії та КІТАРБІ, передаючи свій багатий науково-педагогічний досвід студентам та молодим науковцям.

Виконуючи обов’язки проректора з навчальної роботи проводив значну роботу з розвитку нашого Університету в плані освітньої діяльності та розвитку матеріально-навчальної бази, створення нового лабораторного корпусу.

Олександров Ю. М. протягом 1993-2003 рр. був членом експертної Ради ВАК та заступником Голови Науково-методичної комісії з електроніки МОНУ.

Юрій Олександров є одним із засновників Громадської організації «Міжнародна асоціація випускників Харківського національного університету радіоелектроніки», метою створення якої є всебічне сприяння реалізації навчальних, наукових, соціально-економічних і виробничих проектів стратегічного розвитку ХНУРЕ.

За значні успіхи в організації навчальної, науково-методичної та науково-дослідної роботи, підготовці та підвищенні кваліфікації наукових та науково-педагогічних кадрів, розвитку педагогічної науки, створенні підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів нагороджений знаками: «Відмінник освіти України» (1999 р.), «Петро Могила» (2006 р.), має ще ряд відомчих нагород.

За результатами науково-дослідних робіт було загалом опубліковано 274 наукових праць, у тому числі 10 авторських свідоцтв, 1 патент України, 1 монографія. Він є автором 3 підручників, 9 навчальних посібників.

Враховуючи високі професійні та особисті якості, багаторічну працю та великий особистий внесок у розвиток ХНУРЕ Олександров Ю. М. отримав вчене звання Почесного професора Харківського національного університету радіоелектроніки (рішення Вченої ради від 29 вересня 2026 р., протокол № 12).

Маркус Фроме (Marcus Frohme), 1967 року народження.

У 1995 році закінчив університет Хайдельберг (�۶���Ƶ of Heidelberg) за спеціальністю «Біологія».

У 2001 році отримав вчений ступінь PhD (доктор філософії). Дисертацію захищено на медичному факультеті університету Хайдельберга.

У період з 2001 по 2006 – заступник завідувача кафедрою «Функціональной геноміки» Німецького Науково-дослідного Інституту Дослідження Раку (German Cancer Res. Center Heidelberg (DKFZ))

З 2007 року – професор молекулярної біології Технічного Університету Прикладних Наук Вільдау (TH Wildau) та завідувач кафедри Молекулярної біології та функціональної геноміки факультету Біосистемотехніки та біоінформатики.

З 2012 року проф. Фроме призначено на посаду професора-дослідника (research professor).

З 2019 року – Голова Вченої Ради Технічного університету прикладних наук Вільдау.

У період з 2016 по 2019 рік – Голова комісії з питань етики.

2016 – кофаундер компанії “Oculyze Ltd.” Wildau (smart phone based microscopy image recognition systems)

2017 – кофаундер компанії BIOMES NGS Ltd. Wildau (microbiome analyses with NGS)

З 2012 року – експерт міжнародного комітету з питань стандартизації ISO/TC 276 «Біотехнологія»

Член редакційної колегії науково-технічного журналу “Біоніка інтелекту”

Освітня діяльність

Очолює кафедру, яка налічує близько 20 осіб. Предмети дослідження охоплюють дуже широкий спектр біомедицини/фармації та навколишнього середовища.

У лабораторії кафедри використовуються NGS, qPCR, різні методи мас-спектрометрії (MALDI-TOF, LC-MS/MS, GC-MS) і мікроскопія. Лабораторія має дуже високий рівень автоматизації. Площа лабораторії складає понад 300 кв.м (без офісів та студентських лабораторій) і містить лабораторії для роботи з ГМО та патогенами (до рівня безпеки S3**).

Проф. Фроме є гарантом спеціальності «Біосистемотехніка та біоінформатика» магістерського рівня Технічного університету прикладних наук Вільдау та викладає курс «Мікробіологія».

Наукова діяльність

У період з 2007 року проф. Фроме отримав більше 8 мільйонів євро фінансування від Міністерства науки і технологій Німеччини, Міністерства економіки Німеччини, Міністерства науки Бранденбурга, різних промислових партнерів, Німецької служби академічних обмінів DAAD.

Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

У період з 2017 року проф. Фроме сприяє науковому співробітництву університету Вільдау з ХНУРЕ. Спочатку у рамках грантової програми COST, CA15110 – Harmonising standardisation strategies to increase efficiency and competitiveness of European life-science research (CHARME), а потім міжнародного комітету зі стандартизації ISO/TC 276 Biotechnology та угоди про  співробітництво між ХНУРЕ та університету Вільдау, відповідно до яких студенти, аспіранти та викладачі кафедри Системотехніки проводять наукові дослідження на базі Технічного університету прикладних наук Вільдау, Німеччина. Одним з прикладів є нещодавний науковий візит аспірантки Губаренко М., яка отримала грант на проведення досліджень з обробки медичних зображень за допомогою мереж глибинного навчання на базі університету Вільдау у період з 16 листопаду по 14 грудня 2021 року відповідно до програми «STIBET», наукові керівники – проф. Нечипоренко та проф. Фроме.

З 27 вересня по 8 жовтня 2021 року на базі Харківського університету радіоелектроніки та Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом професора Фроме було проведено дві німецько-українські осінні школи DAAD «Уроки біомедицини, отримані від нанотехнологій та штучного інтелекту». Осінні школи було організовано Технічним університет прикладних наук Вільдау у співпраці з ХНУРЕ та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка за підтримки Німецької служби академічних обмінів DAAD, а також Німецько-українського академічного товариства. Осінні школи DAAD присвячені проблемам міждисциплінарності в контексті створення нових розробок, пов’язаних із застосуванням технологій нано- та штучного інтелекту в біомедичних дослідженнях https://www.nano-ai-biomed.de

Кількість публікацій

• більш 80 наукових публікацій у журналах 1-го та 2-го квартилів;
• більше 20 розділів і оглядів книг;
• більше 100 коротких публікацій (постерів, рефератів тощо).

Gossing, W., Radke, L., Biering, H., Diederich, S., Mai, K., & Frohme, M. (2021). The ElonginB/C-Cullin5-SOCS-Box-Complex Is a Potential Biomarker for Growth Hormone Disorders. Biomedicines, 9(2), 201.

Glökler, J., Lim, T. S., Ida, J., & Frohme, M. (2021). Isothermal amplifications – a comprehensive review on current methods. Critical reviews in biochemistry and molecular biology, 56(6), 543–586.

Bahreini, F., Jabbari, P., Gossing, W., Aziziyan, F., Frohme, M., & Rezaei, N. (2021). The role of noncoding RNAs in pituitary adenoma. Epigenomics, 13(17), 1421–1437.

Патенти

7 патентів EU

1972 – 1999  – служив у складі Королівського флоту Швеції.

1974 – отримав сертифікат прибережних шкіперів від: Морської академії Шьобефелкосколан Кальмар (нині університет Ліннея).

1977-1979 – Королівська технічна гімназія Шведського флоту, Карлскрона.

1981 – інженер військово-морського флоту.

1981-1983 – лейтенант, інженер ВМС: Королівська військово-морська академія (Krigshögskola Almänna kurs).

1984-1986 – капітан, інженер ВМС. Захистив дисертацію на тему: «Новий метод розрахунку цільового коефіцієнта в підводних човнах».

1987-1990 – служба на підводних човнах, дослідження та розробка LoFar (низькочастотний масив) у підводних човнах.

1990 – командир-лейтенант.

1991-1999 –  менеджер управління проектами, науковий співробітник в комп’ютерному центрі на Південній військово-морській базі.

1999-2009 – CES (Центр електронної безпеки).

2010 – 2013 – Менеджер з «OS X Криміналістики» та розробник курсів з розширеної мережевої криміналістики.

2012-2017  – аспірантура в Харківському національному університеті радіоелектроніки. Дисертація на тему «Виявлення та пом’якшення низькоінтенсивних DoS-атак».

З 1999 року по теперішній час працює в Технологічному університеті Блекінге.

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність: 05.12.02 «Телекомунікаційні системи та мережі»

Тема: «Модель та метод виявлення низькоінтенсивних атак на прикладному рівні». Захист 01.11.2017 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.052.09 Харківського національного університету радіоелектроніки

Науково-дослідна діяльність

Наукові інтереси стосуються комп’ютерної системи та мережі, класифікації шкідливих програм, розпізнаванні атак у мережі, інфраструктурних атак нової гібридної зброї “Hybrid Warfare”.

2012-2017 – TEMPUS проект ENGENSEC. Заявник та генеральний директор.

Громадська діяльність

Організатор літньої школи з кібербезпеки для студентів:
2012 р. Більбао, Іспанія
2015 р. Львів, Україна
2016 р. Львів, Україна
2016 р. Санкт-Петербург, Росія
2017 р. Львів, Україна
2018 р. Львів, Україна
2019 р. Київ, Україна
Senior Member, IEEE

Нагороди та премії

“Кращий вчитель року” за викладацьку діяльність 2015 р.

Публікації та патенти

2 книги: “ Educating The Next Generation Msc In Cyber Security ” ISBN: 978-91-7295-963-7. “Cyber Security for Next Generations Experts ” ISBN 9 789172 959620. 24 рецензовані статті у журналах.

1971 – здобувач ХІРЕ за фахом «Обчислювальна техніка»

1972 -1975 – аспірантура ХІРЕ за фахом «Обчислювальна техніка»

1966 – зав. лабораторії обчислювальної техніки  при кафедрі вищої математики Харківського інституту інженерів комунального господарства

1971-1972 – служба в лавах Радянської Армії, оператор радіопередавальних пристроїв, оператор на станції стеження за супутниками (в/ч, м. Петропавловськ-Камчатський)

1975 – старший викладач кафедри вищої математики, керівник обчислювального центру ХІІКГ

1980 – доцент кафедри прикладної математики  та обчислювальної техніки

1985 – 1992 – директор ЦНБ АН УРСР (Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського)

1992 – 1995 – проректор з наукової роботи  Університету «Києво-Могилянська академія»

1993-1995 – проректор з питань економіки і міжнародних зв’язків

Київського  державного інституту культури

1995 – директор Державної наукової установи «Книжкова палата України ім. Івана Федорова»

Спеціальність 05.13.13 «Обчислювальна техніка»

Тема : Розробка і дослідження принципів синтезу автоматизованих аналогових та аналого-цифрових обчислювальних структур. Захист 22.11.1974 р в ХІРЕ

Народився в Києві в 1959 році. У віці 10 місяців переїхав разом з сім’єю в Ужгород.

1977-1982 рр. – навчався в Ужгородському державному університеті на математичному факультеті.

До 1991 року жив в Москві та працював над дисертацією в Обчислювальному центрі імені А. А. Дородніцина Академії наук СРСР.

1991- 1996 рр. – працював в Ужгородському державному університеті.

1996 – 1999 рр. – працював в Бельгії в католицькому університеті міста Левен «KU Leuven».

2003 – 2005 рр. – обіймав посаду запрошеного дослідника в технічному університеті Дортмунда, Німеччина – «TU Dortmund �۶���Ƶ».

2005 – 2006 рр. – працював в Фінляндії, в «Tampere �۶���Ƶ of Technology» міста Тампере.

2006 – 2016 рр. – робота в техаському університеті міста Тексаркана «Texas A & M �۶���Ƶ», США, на посаді професора і голови лабораторії комп’ютерних досліджень.

З 2016 року завідує кафедрою в «Manhattan College», США.

Член редакційної колегії науково-технічного журналу “Біоніка інтелекту”

Наукова діяльність

Наукові інтереси:

• Комплексні нейронні мережі;
• Класифікація та прогнозування з використанням нейронних мереж;
• Інтелектуальна фільтрація зображень.

Громадська діяльність

Senior Member, IEEE
Fulbright Specialist

Активний користувач соціальної мережі Facebook, має майже одинадцять тисяч читачів.

Автор блогу на сторінках інформаційно-аналітичного інтернет-видання «Obozrevatel».

Нагороди та премії

З 2009 по 2012 рік був удостоєний гранту на дослідження в сумі 300 тисяч доларів США від Національного фонду досліджень.

Нагороджений премією Фулбрайта від Державного департаменту США у справах освіти та культури в 2014 та 2015 роках.

Публікації та патенти

• 2 книги (дослідні монографії)
• 28 рецензованих журнальних статей
• 64 рецензованих матеріалів праць конференції і глав книг
• 34 інших матеріалів конференції

1983-1988 рр. – навчання в Інституті педагогіки університету Ніколаса Коперника у Торуні, де закінчила магістратуру з педагогіки.

Січень, 1992 р. – кандидат гуманітарних наук в галузі педагогіки Академії педагогічних наук у Москві.

2011 р. – призначення на посаду доцента в Університеті наук про життя в Бидгощі.

2012 р. –  закінчила аспірантуру зі зв’язків з громадськістю.

2014 р. – закінчила аспірантуру за спеціальністю «Управління освітою».

Нагороди та премії

1999/2000 – Відзнака ректора університету Миколи Коперника за досягнення в науковій діяльності.

2002/2003 – Почесна згадка декана гуманітарного факультету Університету Миколая Коперника за відданість роботі.

31 жовтня 2001 р. – Визнання директора Регіонального центру соціальної політики в Торуні для підготовки та проведення досліджень з питань бідності та спільної організації – наукова конференція “Як не відмовитися від бідності?”.

29 травня 2002 р. – Визнання від маршала Куявсько-Поморського воєводства Вальдемара Ахрамовича за відданість та внесок роботи у розробці стратегії соціальної допомоги.

26 жовтня 2005 р. – Подяка від міського голови м. Бидгощ за презентацію дослідження та за плідну співпрацю з PUP у Бидгощі.

Травень 2009 р. – Статуетка WSG – за прихильність до роботи в університеті.

4 березня 2014 р. – Випадкова медаль відзначалася з нагоди 95-ї річниці заснування Центрального статистичного управління та Міжнародний рік статистики.

2018 – Медаль від Актюбінського регіонального державного університету імені К. Жубанова (Казахстан) за співпрацю.

03.07.2018 – Диплом почесного професора Харківського національного університету радіоелектроніки (Україна).

Наукова діяльність

Наукові інтереси: сімейна соціологія, соціальна робота, соціальна педагогіка.

Навчання наукових кадрів: близько 50 магістрів, кілька десятків студентів аспірантури.

Громадська діяльність

Член Польського Соціологічного суспільства.
Член наукових рад міжнародних видань.
Координатор взаємин між міською владою, підприємцями та Університетом.
Учасник радіо- і телевізійних програм (промоція Університету).

Наукові інтереси фрау Гласмахер включають біоматеріали, функціональну тканинну інженерію, біо-гібридні системи, механізми пошкодження імплантатів і кріогеніку.

Протягом 10 років професор Гласмахер підтримує і розробляє спільні проекти від BMBF, DAAD, Erasmus+ із кафедрою біомедичної інженерії (БMІ). Інститут мультіфазних процесів співпрацює із дослідницькою групою професора О.Г. Авруніна у галузі створення програмного забезпечення для автоматизованої обробки і аналізу зображень кріомікроскопії і мікро-КТ. За цей період 6 вчених ІМП відвідали ХНУРЕ, а 9 студентів, 3 аспіранта і викладачі кафедри БМІ взяли участь у довгострокових наукових проектах з університетом Ганновера.

За підтримку і розвиток спільних проектів Біргіт Гласмахер отримала диплом Почесного професора Харківського національного університету радіоелектроніки.