Захід став майданчиком діалогу між студентами Харкова та представниками влади різного рівня, бізнесу, керівництва університетів, громадського сектору.

Ключова тема зустрічі – активна молодь, адже студентство сьогодні є не лише спостерігачем, а активним учасником суспільних змін, волонтерства, науки, інновацій та відновлення України. Тому учасники форуму хотіли почути думку студентів, їхнє бачення того, якою має бути держава після війни, яким має стати Харків, і якою буде роль молодого покоління у його відновленні та розвитку.

З вітальним словом до учасників заходу звернувся ректор ХНУРЕ Ігор Рубан, який підкреслив важливість студентських ініціатив у розбудові громадянського суспільства.

Під час робочих сесій, студенти ставили запитання спікерам та гостям, активно долучались до обговорення питань взаємодії молоді, влади та громади.

Окремою частиною форуму були презентації студентських лідерів. Голова Студентського сенату ХНУРЕ Кіра Шубан представила досвід студентського життя у ХНУРЕ та показала, яке місце посідає студентство у розбудові держави в умовах правового режиму воєнного стану та відновленні міста: через приклади волонтерської діяльності, студентського самоврядування, наукової роботи, молодіжних проєктів, допомоги громаді, цифрових та інноваційних ініціатив, культурних заходів.

Форум став важливим майданчиком для професійного діалогу, обміну досвідом, обговорення актуальних питань і напрацювання нових ідей.

Мета конференції – обмін результатами наукових досліджень та сучасною інформацією в галузі радіоелектроніки та інфокомунікацій.

У роботі конференції прийняв участь доцент кафедри інфокомунікаційної інженерії імені В.В. Поповського Харківського національного університету радіоелектроніки Артем Акулинічев, який під час роботи Секції 4 «Авіоніка. Автомобільна електроніка. Біомедична інженерія. Робототехніка. Автоматизовані системи керування» представив доповідь «Експрес-аналіз стресових розладів на основі сфігмографічних показників серцево-судинної системи людини».

Доповідь підготовлено за результатами сумісного використання методів статистичної обробки та застосуванню ШІ-аналізу електричних сигналів, які відображають діяльність серцево-судинної системи людини.

Захід, організований Агентством з оцінювання Баден-Вюртемберг (EVALAG), присвячено вивченню німецьких та європейських систем забезпечення якості у вищій освіті. Упродовж триденної програми учасники ознайомилися із нормативно-правовою базою Німеччини, Європейськими стандартами та рекомендаціями ESG, а також практичним досвідом Гейдельберзького університету та Дармштадтського університету прикладних наук.

Під час семінарів і панельних дискусій обговорювалися процедури зовнішнього оцінювання, перехід до системної акредитації, цифровізація, використання штучного інтелекту та залучення студентів до процесів якості. Напрацьовані за підсумками візиту рекомендації та матеріали сприятимуть розробці перспективної української моделі інституційної акредитації.

Результати навчального візиту безпосередньо сприятимуть наступним етапам проекту INSPIRE, зокрема підготовці результатів Робочого пакету 3, включаючи процедурні рекомендації, шаблон звіту про самооцінку, протоколи оцінювання та рекомендації щодо виїзних візитів.

Навчальний візит до Гейдельберга є важливим кроком у зусиллях проєкту INSPIRE, спрямованих на поєднання європейського досвіду з потребами та реаліями української вищої освіти та підтримку розвитку прозорих, надійних та міжнародно узгоджених підходів до забезпечення якості та акредитації установ.

Порядок денний навчального візиту

Під час зустрічі спікерки розповіли першокурсникам про сутність Цілей сталого розвитку, їх значення для України та світу, а також наголосили на важливості особистої відповідальності кожного громадянина. Особливу увагу було приділено підходу ХНУРЕ до реалізації ЦСР, зокрема в рамках курсу «Цілі сталого розвитку: екологія, суспільство, управління», що впроваджується в університеті. Студенти дізналися про конкретні можливості, які відкриваються перед ними для внеску у досягнення Цілей сталого розвитку, про участь в університетських ініціативах, про впровадження принципів ESG у їх майбутній кар’єрі в галузі штучного інтелекту. Лекція викликала жвавий інтерес серед першокурсників. Вони взяли активну участь в обговоренні та поставили чимало запитань. Захід став важливим кроком у формуванні свідомого покоління фахівців, здатних поєднувати технологічні інновації з принципами сталого розвитку.

ХНУРЕ продовжує активно впроваджувати принципи ЦСР у навчальні програми, демонструючи приклад соціальної відповідальності в освіті та виховуючи нову генерацію лідерів, готових будувати справедливе та стале майбутнє.

З цієї нагоди студенти ХНУРЕ виконували вправу «Присідання + виштовхування коліном» протягом 1 хвилини.

Усього у флешмобі взяли участь 270 студентів ХНУРЕ. Учасники виконували вправи там, де їм було зручно – вдома, на вулиці або під час тренування – продемонструвавши, що для фізичної активності не завжди потрібен спортзал.

Флешмоб об’єднав студентів навколо простої, але важливої ідеї – рухатися, дбати про своє здоров’я та залишатися активними.

Такі спортивні ініціативи сприяють формуванню культури здорового способу життя, розвитку сили, витривалості та координації, а також створенню атмосфери командного духу навіть у віддалених місцевостях.

Особливо приємно, що у спортивних заходах беруть участь студенти різних курсів, адже спорт у ХНУРЕ – це не лише змагання та високі результати, а й щоденна турбота про власне здоров’я та добробут.

Дякуємо всім 270 учасникам за ваш ентузіазм, енергію та бажання долучитися до спортивного життя університету!

Рухаймося вперед разом – стаємо сильнішими разом!

Соціальна робота та підтримка ВПО є одним із ключових пріоритетів у діяльності ХНУРЕ. Завдяки цій міжуніверситетській співпраці діти отримали можливість зануритися у світ творчості, психологічно розвантажитися та опанувати нові навички.

Із дітьми працювала професійна команда викладачів та фахівців Університету мистецтв: Оксана Александрова – доктор мистецтвознавства, професор, завідувачка кафедри теорії музики; Поліна Рудь – кандидат мистецтвознавства, старша викладачка кафедри теорії музики; Олександр Масло – методист навчального відділу.

Особливістю та яскравою деталлю зустрічей стало залучення дітей до гри на шумових інструментах, які були подаровані паном Урбаном Фраєм.

Спільна ініціатива двох університетів Харкова показала вагомість соціального партнерства та турботи про підростаюче покоління у складні часи. Робота з підтримки дітей ВПО у гуртожитку ХНУРЕ триватиме й надалі.

Університет зосереджується на забезпеченні рівних можливостей для здобувачів вищої освіти та співробітників, формуванні корпоративної культури поваги до різноманіття, а також протидії будь-яким формам дискримінації.

Одним із важливих кроків у цьому напрямі є підвищення кваліфікації фахівців. Фахівчиня Служби доступності «ХНУРЕ без обмежень» Аліна Овченко пройшла сертифікацію в межах проекту «Просування рівності жінок у сфері трудового права та гендерно-орієнтована адвокаційна діяльність в Україні».

Ініціатива є частиною комплексної стратегії університету та відповідає Плану гендерної рівності ХНУРЕ, Політиці рівності, різноманітності та інклюзії, а також Цілям сталого розвитку, зокрема Цілі 5 – «Гендерна рівність».

Наша спільна мета – розбудова безпечного, безбар’єрного та професійного середовища, у якому кожен та кожна  має рівні можливості для самореалізації.

Проект реалізовано за підтримки ГО «Дівчата» у партнерстві з SODI та Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

ХНУРЕ долучається до всеукраїнської комунікаційної хвилі «Ти як? Дізнавайся. Піклуйся. Звертайся», що реалізується в межах програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

Піклування про ментальне здоров’я – це не окрема ініціатива, а частина університетської культури, де важливо вчасно помітити потребу в підтримці та знати, куди звернутися.

У Харківському національному університеті радіоелектроніки розвиток безбар’єрного освітнього середовища передбачає створення умов, де важливими є підтримка, прийняття та психологічний комфорт кожного учасника освітнього процесу. Служба доступності “ХНУРЕ без обмежень” працює над тим, щоб ці принципи ставали частиною університетської культури – через інформаційні матеріали, заходи та щоденну взаємодію. Звернутися по соціально-психологічну допомогу або з ініціативою щодо підтримки ментального здоров’я та розвитку безбарʼєрного університетського простору можна за електронною адресою sard@nure.ua, а також через гугл-форми для запису на консультацію, що знаходяться на сайті Служби доступності “ХНУРЕ без обмежень”.

Дізнатися більше про ініціативу та скористатися корисними матеріалами можна на платформі:

У святкові післяпасхальні дні учні Харківського ліцею 5 завітали до Університету. Оксана Коваленко, провідний інженер відділу ЄДБО груп ХНУРЕ і майстриня провела для школярів традиційний майстер-клас з писанкарства. Робота з воском, писачками та фарбами надзвичайно кропітка та делікатна – все ж кожен учень створив свій шедевр.

Разом бережемо традиції, навчаємо молоде покоління, виховуємо їх в любові до української культури.

Участь у конференції стала результатом плідної співпраці кафедри фізичного виховання та спорту з кафедрою біомедичної інженерії, що підтверджує міждисциплінарний характер сучасних наукових досліджень у сфері здоров’я, фізичної культури та цифрових технологій.

У межах конференції було представлено наукову доповідь на тему “Особливості використання сучасних відеотехнологій для дистанційного навчання та фізичної реабілітації”. Доповідачем виступив завідувач кафедри біомедичної інженерії, доктор технічних наук, професор Олег Аврунін.

Особливу увагу в дослідженні приділено ролі фізичного виховання у сучасних умовах цифровізації освіти. Науковці кафедри фізичного виховання та спорту акцентували на можливостях використання відеотехнологій для ефективної організації дистанційних занять, контролю правильності виконання фізичних вправ та оцінювання функціонального стану студентів.

Результати дослідження демонструють, що впровадження сучасних відеотехнологій відкриває нові перспективи для розвитку фізичного виховання, підвищення якості освітнього процесу та удосконалення програм фізичної реабілітації.